Вівторок, 31.03.2020, 21:53
Ви увійшли як Гость | Група "Гости" | RSS

Комунальний заклад «Первомайський ліцей №7»








УВАГА! КАРАНТИН! У ліцеї тимчасово призупинені заняття на період по 24 квітня включно
Меню сайту
Форма входу
Погода
Словники
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2018 » Березень » 14 » День Поезії
15:51
День Поезії

"Поезія- це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі" (Ліна Костенко)

Згідно з планом міського методичного об’єднання вчителів української мови та літератури 14 березня 2018 року у ЗОШ І- ІІІ ступенів № 7 в актовій залі школи учителі української мови та літератури Луста Людмила Анатоліївна та Каракуця Тетяна Миколаївна разом з учнями 9-А і 9-Б класів провели позакласний захід «Поезія- це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», присвячений Всесвітньому дню поезії, який відзначається 21 березня. На святі були присутні учителі української мови та літератури м. Первомайського, директор ЗОШ № 7 Терещенко Галина Василівна, учителі та учні 9-х та 11-х класів.

Метою заходу було ознайомлення гостей та учнів з історією Всесвітнього дня поезії; поглиблення знань старшокласників про творчість українських поетів: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Олеся, Максима Рильського, Василя Симоненка, Василя Стуса, Бориса Олійника, Ліни Костенко, вшанувати пам'ять великих українських поетів.

Захід сприяв вихованню гордості за наших славних поетів, викликав інтерес до їх творчої спадщини. Осягнув різнобіч їх таланту, через художнє слово розкрив багатство душі поетів; на прикладі життя і творчості виховував в учнів національну гідність і свідомість, любов до рідного слова, « почуття часу», точність та влучність слова.

У процесі свята школярі удосконалювали навички виразного читання напамять творів різних жанрів митців поезії, Розвивали творче мислення, уяву, естетичні смаки, пробудили почуття краси і добра; відчули любов до поетичного слова, музики , уміння бачити поезії в історичному контексті.

Зміст виховного заходу складався із вступної, основної та заключної частини у супроводі презентації.

На початку ведуча заходу учениця 9-Б класу Білокінь Дар’я прочитала вірші про поезію:

Що таке поезія?

Це – мука:

Підступає, множиться, болить.

Іноді візьме тебе за руку,

Іноді відпустить і мовчить.

Що таке поезія?

Це – совість:

Бо коли несила говорить,

То вона заплаче… І говорить,

І сльозою кожною бринить.

Далі ведучі заходу учні 9-А класу Гуторова Милана та Троїцький Ілля познайомили присутніх з ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО про встановлення Всесвітнього дня поезії — свята, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Вони повідомили, що вперше воно було відзначене 21 березня 2000 року. Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

Ведучий заходу учень 9-Б класу Бондаренко Георгій розповів, що Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона відіграє в діалозі між культурами — в діалозі, який є гарантом миру.

На святі поезії Гуторова Милана нагадала долю відомого письменника, поета, художника, критика Тараса Григоровича Шевченка, який народився і помер о цій весняній порі, прочитавши його поезію «Доле, де ти? Доле, де ти? …»

На заході було використано інсценізацію» Лісової пісні» Лесі Українки у вдалому виконанні учениці 9- А класу Переверзєвої Софії (Мавка ) та учня 9- Б класу Телеги Олексія (Лукаш) та віртуозний танок міфічних істот лісу у супроводі сопілки у виконанні Гуторової Милани , Грезнєвої Марії, Стасенко Ніни, Тюпи Марини, Білокінь Дар’ї та Антоненко Валерії. Згадали діти і вірш про весну Лесі Українки із збірки «На крилах пісень» «Стояла я і слухала весну» у виконанні Заєць Олени.

Учениця 11 класу Цвіркун Дарина проникливо і щемно виконала пісню на слова Бориса Олійника «Сива ластівка».

Інтимна лірика Павла Тичини була представлена прекрасними поезіями «Ви знаєте, як липа шелестить?» , «Коли в твої очі дивлюся» у виконанні Гуторової Милани. Учениця зуміла показати щире освідчення ліричного героя коханій, його глибоке почуття і юнацьку замріяність.

Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко. яку вважають найправдивішою поетесою сучасності. У її дивовижному за красою і силою поетичному слові гармонійно поєдналися зворушлива ніжність і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність.

Зачарували присутніх декламуванням її поезій учениці Левандовська Вікторія (вірш«Доля»); Антоненко Валерія ( зразком інтимної лірики «Очима ти сказав мені: люблю…»): Колдашева Ксенія (поезією «Моя любове! Я перед тобою…»); Литвиненко Аделіна ( «Страшні слова, коли вони мовчать»); Літвін Поліна («Життя іде і все без коректур»).

І гріх було б не згадати Івана Франка і його шедевр інтимної лірики, поезію, яка стала піснею «Чого являєшся мені...», цей надривно-зажурений вибух людського почуття у виконанні Білокінь Дар’ї.

Яскравою зорею на небосхилі української поезії спалахнула творчість Олександра Олеся. Він з’явився у саду української поезії, наче влетів соловей, і затьохкав, і зачарував. У кожному вірші билася пісня, як пташка, в рядках звучали мелодії, які композитори підхоплювали і охоче клали поезії на музику. Гуторова Милана мелодійно і ніжно виконала його поезію про кохання «Сміються, плачуть солов’ї».

Володимира Сосюру називають співцем кохання. Це йому належать слова, які б хотіла почути кожна дівчина чи жінка, в яку епоху вона не жила. Стасенко Ніна емоційно, з піднесенням прочитала його поезію «Так ніхто не кохав...»

Інтимна лірика М. Рильського — це вивірене роками почуття до жінки: від юнацьких захоплень до любові мудрої і досвідченої людини. Лірика Максима Рильського «Яблука доспіли...» у виконанні Стасенко Ніни допомогла зрозуміти одну із наймудріших істин: «Вміє розставатись той, хто вмів любить».

Людина, що знаходиться у фокусі поетичних променів — це складна особистість, чутлива до найдрібнішої неправди, інтелектуально багата, не заспокоєна в духовній суті. Її поезія — це не просто точна рима. У поезії має бути душа поета. Таку думку висловив Василь Симоненко у своєму вірші «Про поезію», яку душевно і щиро продекламувала Гашутіна Єлизавета.

Згадали на заході і великого українського поета і патріота рідної землі Василя Стуса. Цьогоріч йому мало би виповнитися 80...
Він– легендарна постать, якій вдалося реалізувати свій талант за таку коротку мить життя. Великий поет і філософ, який творив свій світ. Громадянин найбільших чеснот, який не остерігався говорити правду.
Усе своє життя Стус ішов до України, до свого народу, несучи на плечах хрест правди і сумління, і знав, що сходить на Голгофу. Тепер він з нами навіки…Токарєва Анна виконала шедевр патріотичної лірики поета «Верни до мене, пам’яте моя..», а Литвін Єлизавета - вірш поета з непересічним, рідкісним талантом, поета від Бога «Терпи, терпи — терпець тебе шліфує».

Власну поезію презентувала учениця 6-А класу Овчарова Олеся

«Вітчизна- це я”.

Наприкінці заходу учні побажали присутнім усього найкращого словами пісні народної артистки України Наталії Май « А я бажаю Вам добра ».

Ця тема є актуальною, і учні мали унікальну можливість побути з думками поетів наодинці, відкрили для себе їх внутрішній світ та настрій. Поезія допомогає нам жити разом. Всесвітній день поезії — це ще й нагадування всім нам про великих поетів, які своїм твердим словом впливали на долі цілих держав і завжди були в пошані. Поезія – це мистецтво, що вірує у правду і любов, радощі і страждання, зустрічі і розлуки, тому вона, поезія, живе й житиме, доки людське серце виповнюватимуть найтонші й найглибші почування. Бо поезія- це таке коротке і таке змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить.

Вона житиме вічно.

 

 

Переглядів: 144 | Додав: E_L | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
УВАГА! ОСВІТА!
Опитування
Допомога
Таймер свободы )))

До уваги спонсорів